Оціночні судження та їхні функції в юридичному дискурсі

Оціночні судження та їхні функції в юридичному дискурсі П'ятецька Ольга Василівна, к.філол.н., доцент Кафедри стилістики та мовної комунікації Навчально-наукового інституту філології, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна У юридичному дискурсі, якому притаманні логічність, точність, зрозумілість, однозначність, нейтральність викладу, особливого значення набуває тісний зв'язок між мовною формою вираження думки та її правовими наслідками.На окрему увагу в цьому контексті заслуговує категорія оцінності, яку в лінгвістиці традиційно розглядають як відображення позитивного або негативного ставлення мовця до зображуваного предмета, явища в емпліцитній чи імпліцитній формах.У мові права категорія оцінності пов'язана з терміном «оціночні судження», дефініцію якого сформульовано в ст.30 Закону України «Про інформацію»: «Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критики, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів.Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості » [ 3].У різних нормативно-правових документах, а особливо в дифамаційних позовах -зверненнях до суду з вимогою захисту честі, гідності та ділової репутації у зв'язку з поширенням недостовірної інформації про фізичну чи юридичну особу, нерідко виникає проблема чіткого розмежування фактичних тверджень, які підлягають спростуванню, та оціночних суджень, що згідно з вищевказаним Законом України не підлягають спростуванню, тому не можуть бути перевірені на достовірність.Усе це може суттєво вплинути на тривалість судового процесу та задоволення позовних вимог.Наразі питання більш детального розгляду поняття оцінності, мовного вираження оціночних суджень та їх функціонального потенціалу в юридичному дискурсі є актуальним і недостатньо вивченим.Як відомо, у судових рішеннях, промовах, позовних заявах та інших юридичних документах часто дається оцінка певних дій, обставин чи поведінки учасників правовідносин, що на вербальному рівні може виражатися переважно прикметниками, прислівниками, рідше -іменниками, через прийоми іронії, сатири, алегорії, гіперболізації, використання розмовної, стилістично зниженої лексики тощо.Проте варто пам'ятати, що не кожна оцінна мовна одиниця перетворює висловлювання на оціночне судження, оскільки в ньому може