ПОХІДНІ З КОРЕНЕМ -ВИШНʹ/ВИШЕНʹ- У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ПОЕЗІЇ «ЖИВ КОЛИСЬ НЕДОЛУГИЙ САДІВНИК…» О. ДОВГОГО

ПОХІДНІ З КОРЕНЕМ -ВИШНʹ/ВИШЕНʹ-У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ПОЕЗІЇ «ЖИВ КОЛИСЬ НЕДОЛУГИЙ САДІВНИК…» О. ДОВГОГО Строкаль Олександр к. філол.н., асистент Кафедра української мови та прикладної лінгвістики ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, Україна На становлення терміна «картина світу», зауважують дослідники, значний вплив мали ідеї В. фон Гумбольдта та О. Потебні про внутрішню форму слова й мови.Формування ж власне лінгвістичного поняття відбулося завдяки теоретичним положенням американської етнолінгвістики, зокрема появі гіпотези «лінгвістичної відносності» Е. Сепіра та Б. Уорфа [8, с. 71].У модерній україністиці етнолінгвістичний аспект вивчення мовної картини світу представлено в наукових студіях В. Жайворонка.О. Тараненко та Л. Лисиченко досліджують її лексико-семантичний аспект, поетичній картині світу присвячено низку праць С. Єрмоленко, А. Мойсієнка, Н. Сологуб, Л. Ставицької, теоретичний огляд означеної проблематики здійснено в дослідженнях І. Голубовської, О. Селіванової та ін., аналіз інтелектуального розвитку мовної картини світу проведено в наукових студіях Л. Шевченко.Одним із засобів створення в тексті індивідуально-авторської міфопоетичної картини світу виступають лінгвальні вербалізатори її ключових складниківконцептів.З-поміж власне мовних засобів репрезентації останніх науковці виділяють лексичні, фразеологічні, паремійні одиниці, сполуки слів, речення та тексти [2, с. 110].Хоча, як нами уже зазначалося, максимально наповнена образно-понятійними та ціннісними особливостями актуалізація концепту в тій чи іншій комунікативній ситуації забезпечується одночасною кореляцією в часопросторовому континуумі словесних формул і знаків із паравербальними (мімікою, жестами, інтонацією, атрибутами темпусу й локусу) [6].Основним концептом, або макроконцептом у мовній картині світу поезії О. Довгого «Жив колись недолугий садівник…» виступає концепт САД, який у своїй структурі містить низку мікроконцептів, поєднання концептуальних полів яких дозволяє митцю створити унікальний авторський міфопростір.Як зауважує О. Боронь, образ і символіка саду органічно притаманні українській культурі з огляду її хліборобську закоріненість, а тому надзвичайно поширені як в уснопоетичній творчості, так і професійній літературі [1, с. 57].У мові поезії Олексія Довгого означений концепт має широку вербальну експлікацію, виступаючи у його авторській міфопоетичній картині світу своєрідною міфологемою, яка для ліричного героя поета втілює потойбічний світ, світ