ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ ІДЕОЛОГІЙ: ВІД КЛАСИЧНИХ ДОКТРИН ДО НОВИХ ІДЕОЛОГІЧНИХ КОНФІГУРАЦІЙ ЦИФРОВОЇ ДОБИ

Політичні ідеології є одним із базових способів упорядкування уявлень про владу, державу, свободу, рівність, власність, справедливість і бажаний суспільний порядок.Вони виконують водночас пізнавальну, нормативну та мобілізаційну функції: пояснюють політичну реальність, визначають критерії її оцінювання та пропонують напрями суспільних змін.Водночас ідеологія не є застиглим набором догм.М. Фріден розглядає ідеології як специфічні конфігурації політичних концептів, значення яких залежить від їхнього взаємного розташування та історичного контексту [1].Такий підхід особливо важливий для аналізу еволюції ідеологій, адже дає змогу побачити не лише відмінності між ними, а й механізми їхнього внутрішнього оновлення.Метою дослідження є порівняння основних принципів лібералізму, консерватизму та соціалізму як трьох класичних ідеологічних традицій модерної політики, а також визначення чинників, що сприяють появі нових ідеологічних форм у XXI ст.Для порівняння доцільно зосередитися на кількох наскрізних критеріях: розумінні свободи, рівності, ролі держави, ставленні до приватної власності, характері суспільних змін та уявленні про джерела легітимності політичного порядку.Вибір саме цих трьох доктрин як базових об'єктів порівняння узгоджується з дослідженням Дж.Александера, який аналізує лібералізм, соціалізм і консерватизм як три основні політичні ідеології та розкриває відмінності між їхніми фундаментальними критеріями оцінювання політики [2].Однією з фундаментальних основ ліберальної традиції є політична філософія Дж.Локка.У праці «Two Treatises of Government» він обґрунтовує природні права людини, походження законної політичної влади зі згоди тих, ким управляють, і принцип обмеженості державної влади [3].Для ліберального світогляду це означає, що індивід не є лише об'єктом державного управління: він виступає носієм прав, які політична влада повинна визнавати та захищати.Саме тому у класичному лібералізмі свобода особи, верховенство права, захист приватної сфери та недопущення свавільного втручання влади становлять центральні політичні орієнтири.Подальший розвиток ліберального розуміння свободи пов'язаний із Дж.С. Міллем.У праці «On Liberty» він послідовно захищає індивідуальну автономію