ФІЗІОЛОГІЧНА ІЗОЛЯЦІЯ ЗОНИ ПОШКОДЖЕННЯ ЧИ ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ БАР’ЄР ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ АКСОНІВ ПІСЛЯ ТРАВМ СПИННОГО МОЗКУ

Травматичне ушкодження спинного мозку (ТУСМ) супроводжується первинним механічним руйнуванням нервових структур та запуском каскаду вторинних патофізіологічних процесів. Незважаючи на значний прогрес у нейробіології, функціональне відновлення після травми спинного мозку залишається обмеженим. У статті проаналізовано механізми формування, фізіологічна роль та патофізіологічний вплив зони ізоляції, що виникає внаслідок травми. Показано, що гліальний рубець та специфічне мікрооточення виконують двояку функцію: обмежують поширення запалення на початковому етапі, але згодом стають основним бар'єром для регенерації аксонів через нейрозапалення, ішемію, ексайтотоксичність та накопичення протеогліканів хондроїтинсульфату. Обґрунтовано сучасну концепцію терапії ТУСМ, яка полягає не в повному усуненні гліального рубця, а в терапевтичній модифікації його властивостей для збереження захисного потенціалу та створення умов для аксонального росту. Метою та завданнями нашої роботи є огляд літературних джерел про механізми формування зони ізоляції після травми спинного мозку, її фізіологічне значення, патофізіологічні механізми, за допомогою яких вона перешкоджає регенерації аксонів.