МОДЕЛІ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНОГО ТУРИЗМУ В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

У статті досліджено особливості розвитку рекреаційного туризму в умовах економічної нестабільності та обґрунтовано доцільність переходу до адаптивних і інтегрованих моделей управління. Встановлено, що кризові явища призводять до скорочення платоспроможного попиту, трансформації туристичних потоків і зміни поведінки споживачів, що проявляється у переорієнтації на внутрішній туризм, скороченні тривалості подорожей та зростанні попиту на бюджетні й індивідуалізовані послуги. Проаналізовано основні моделі розвитку рекреаційного туризму, зокрема адаптивну, інноваційно-цифрову, сталого розвитку та антикризову, та визначено їх переваги й обмеження в умовах нестабільності. Обґрунтовано інтегровану модель, яка поєднує економічні, управлінські, технологічні та соціально-екологічні компоненти, що забезпечує підвищення стійкості та конкурентоспроможності туристичних систем. Доведено, що ефективний розвиток рекреаційного туризму можливий за умови синергії адаптивності, цифровізації та принципів сталого розвитку, що дозволяє мінімізувати вплив кризових факторів і сформувати передумови довгострокового зростання галузі.