ОСОБЛИВОСТІ МОДЕЛЮВАННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТЕЙ АБО КРИЗИ

У статті досліджуються особливості моделювання цифрової трансформації державного сектора економіки в умовах невизначеності та кризових явищ. Обгрунтовано, що сучасне соціально-економічне середовище характеризується високою турбулентністю , нелінійністю та посиленням зовнішніх шоків, що суттєво обмежує застосовність традиційних детермінованих моделей управління. Показано, що цифрова трансформація державного сектора є не лише інструментом підвищення ефективності публічних послуг , а й ключовим фактором забезпечення стійкості економічної системи та національної безпеки. Метою дослідження є розробка концептуальних підходів до моделювання процесів цифрової трансформації державного сектора, орієнтованих забезпечення адаптивності та стійкості за умов кризи . Методологічну основу складають системний підхід, сценарний аналіз, економетричне та структурно- функціональне моделювання, а також методи аналізу складних динамічних систем. У роботі обгрунтовано необхідність переходу від лінійних та статичних моделей до гібридних, адаптивних та інтелектуальних моделей, здатних враховувати різні види невизначеності : інформаційну, параметричну, структурну та поведінкову. Запропоновано концептуальну модель цифрової трансформації державного сектора , що включає вхідні параметри, механізми трансформації, моделюючий контур, систему зворотних зв'язків та результуючі показники ефективності. Особливу увагу приділено використанню стохастичних моделей, агенто-рієнтованого підходу, методів штучного інтелекту та аналізу великих даних, а також впровадженню принципів data-driven governance. Доведено , що ефективне моделювання в умовах кризи має грунтуватися на принципах адаптивності, міждисциплінарності та орієнтації на коротко- та середньострокові прогнози. Отримані результати мають теоретичне та практичне значення та можуть бути використані при розробці стратегій цифрової трансформації державного сектора, а також для формування антикризової політики . Зроблено висновок про необхідність подальшого розвитку інтегрованих моделей, які враховують інституційні, технологічні та соціально - економічні фактори в умовах високої невизначеності.