ЕКОНОМІЧНІ ЧИННИКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВОЛОНТЕРСТВА У СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

У статті досліджено економічні чинники трансформації волонтерства у соціальне підприємництво. Обґрунтовано, що перехід від волонтерської моделі до соціально-підприємницької не означає відмови від соціальної місії, а відображає потребу у стійкішій ресурсній, організаційній та управлінській основі для довготривалого розв’язання суспільних проблем. Визначено, що ключовими чинниками такої трансформації є потреба у фінансовій передбачуваності, зростання операційної складності соціальних ініціатив, накопичення підприємницьких компетентностей у волонтерському середовищі, поява стійкого попиту на соціально значущий продукт або послугу, а також посилення ролі інституційної підтримки. Показано, що волонтерство виконує функцію соціального інкубатора, у межах якого виявляються потреби, тестуються рішення, формується довіра та соціальний капітал, тоді як соціальне підприємництво забезпечує довшу економічну життєздатність місії. Доведено, що в українському контексті така трансформація є особливо актуальною з огляду на тривалий суспільний попит на послуги підтримки, відновлення, інтеграції та локального розвитку. Окрему увагу приділено ризикам переходу до гібридної моделі, насамперед дрейфу місії, напруженню між ринковою логікою та цінностями безоплатної участі, а також можливому послабленню волонтерської мотивації.