ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ У СТРАТЕГІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ

У статті обґрунтовано та узагальнено сучасні наукові погляди на концепцію резильєнтності у стратегічному управлінні підприємствами. Розкрито витоки поняття “резильєнтність”, наведено основні види резильєнтності з урахуванням еволюційного підходу (культурна, екологічна, інжинірингова, кліматична, соціально-екологічна, міська, регіональна та організаційна). Узагальнено ключові атрибути резильєнтності та чотири її виміри: стійкість, відтворення, переорієнтація та оновлення. Наведено базові характеристики резильєнтності: виживання та відновлення, позитивна динаміка, адаптивність, чутливість, стратегічна орієнтованість, час, конкурентоздатність, зворотна реакція та використання шансів. Визначено, що резильєнтність підприємств у контексті стратегічного управління визначається як здатність стабільно функціонувати під час шоків, відновлюватися після них та отримувати економічні вигоди від кризових ситуацій. Обґрунтовано, що формування резильєнтності потребує трансформації методологічних та організаційних складових управління відповідно до вимог мінливого середовища, що забезпечить теоретичне підґрунтя для практичної реалізації стратегій стійкого розвитку підприємств у різних галузях економіки.