ВІДНОСИНИ КНР І АФГАНІСТАНУ У 2021 – 2025 РР.

У даній статті розглядається проблема комплексного аналізу еволюції відносин між Китайською Народною Республікою та Афганістаном у період 2021 – 2025 рр. після повернення до влади руху Талібан, що стало наслідком стрімкого краху політичного режиму, підтримуваного західними державами, та завершення двадцятирічної військової присутності Сполучені Штати Америки і їхніх союзників. Події серпня 2021 року започаткували нову геополітичну реальність у Центральній Азії, що характеризується зменшенням західного впливу та зростанням ролі регіональних акторів, серед яких особливе місце посідає Китай. Метою статті є цілісне дослідження китайсько-афганських відносин у 2021 - 2025 рр. через призму взаємодії в політичній площині, безпекових проблем та економічних зацікавлень Пекіна на тлі нової геополітичної реальності в регіоні. У роботі досліджено формування нової моделі взаємодії між Пекіном і Кабулом, яка виникла в умовах політичної невизначеності та міжнародної ізоляції талібського режиму. У політичному вимірі проаналізовано особливості дипломатичного діалогу між китайською владою та новим керівництвом Афганістану. Встановлено, що КНР обрала стратегію прагматичного залучення, спрямовану на підтримання стабільних контактів із фактичною владою країни без її формального міжнародно-правового визнання. Такий підхід дозволяє Пекіну поєднувати гнучкість у зовнішній політиці з реалізацією власних довгострокових інтересів у регіоні. Безпековий аспект дослідження розкриває значення Афганістану для системи регіональної стабільності Китаю. В економічному вимірі проаналізовано перспективи розширення китайської присутності в Афганістані, включно з доступом до значних запасів мінеральних ресурсів та можливістю інтеграції країни до регіональних інфраструктурних проєктів. У результаті дослідження встановлено, що китайсько-афганські відносини у 2021–2025 рр. набувають рис прагматичного партнерства, заснованого на поєднанні політичного діалогу, безпекових інтересів та економічної доцільності.