Україна в історичній політиці Кремля (2005–25)

У статті розглянуто історичну політику Кремля щодо України від неоімперського повороту режиму Владіміра Путіна протягом 2005–7 рр. до широкомасштабного вторгнення в Україну в період 2022–25 рр. Автор аналізує промови Владіміра Путіна, його статтю “Про історичну єдність росіян та українців”, політично заанґажовані праці деяких істориків та інші тексти, які стосуються російської історичної політики. Показано, що в її основу було покладено реанімовану ідеологію російського імперського націоналізму, визначальними рисами якої є конструювання національної ідентичности як імперської та ворожість до конкурентних національних проєктів, передусім українського. Історична політика щодо України була спрямована на накидання їй спільного, своєю суттю російсько-імперського історичного наративу, головною ідеєю якого була історична єдність росіян і українців. З 2014 р. вона отримала додаткові функції: виправдання анексії Криму та обґрунтування проросійського сепаратизму в інших реґіонах України. Історичний дискурс радикальних російських націоналістів разом із запереченням права української нації на існування повністю ввійшов до ідеологічного арсеналу Кремля. Ключовим текстом для розуміння остаточного концептуального оформлення історичної політики Кремля щодо України є стаття Путіна “Про історичну єдність росіян та українців”, в основу якої лягла ідея “триєдиного народу”, що мала офіційний статус у Російській імперії. Фактично йшлося про реставрацію проєкту великої російської нації, яка мала б охопити також українців і білорусів. Водночас стаття Путіна була ідеологічною підготовкою широкомасштабної війни, яка вибухнула в лютому 2022 р. Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну російська історична політика остаточно перетворилася на інструмент ідеологічного забезпечення аґресії. Війна унаочнила провал путінської історичної політики і всупереч намірам Кремля сконсолідувала українську націю в боротьбі за незалежність. Однак ця політика має певний успіх у самій Росії, зокрема в значної частини російського населення, сприяючи його мобілізації на підтримку Путіна. Вона також спрямована на знищення української ідентичности населення окупованих реґіонів, особливо школярів, які вивчають історію за російськими підручниками.

Authors

Institutions

Publication Details

Journal
Ukraina Moderna
Published
2024-12-01
DOI
https://doi.org/10.3138/ukrainamoderna.36.016
Primary Topic
Military Technology and Strategies
Type
article
Field-Weighted Citation Impact
0.00
Controls
|||
ALL TIME
JAN
FEB
MAR
APR
MAY
JUN
JUL
AUG
SEP
OCT
article

Україна в історичній політиці Кремля (2005–25)

Олександр Зайцев
Ukraina Moderna
Military Technology and Strategies
article

Україна в історичній політиці Кремля (2005–25)

Олександр Зайцев
article en

Abstract

У статті розглянуто історичну політику Кремля щодо України від неоімперського повороту режиму Владіміра Путіна протягом 2005–7 рр. до широкомасштабного вторгнення в Україну в період 2022–25 рр. Автор аналізує промови Владіміра Путіна, його статтю “Про історичну єдність росіян та українців”, політично заанґажовані праці деяких істориків та інші тексти, які стосуються російської історичної політики. Показано, що в її основу було покладено реанімовану ідеологію російського імперського націоналізму, визначальними рисами якої є конструювання національної ідентичности як імперської та ворожість до конкурентних національних проєктів, передусім українського. Історична політика щодо України була спрямована на накидання їй спільного, своєю суттю російсько-імперського історичного наративу, головною ідеєю якого була історична єдність росіян і українців. З 2014 р. вона отримала додаткові функції: виправдання анексії Криму та обґрунтування проросійського сепаратизму в інших реґіонах України. Історичний дискурс радикальних російських націоналістів разом із запереченням права української нації на існування повністю ввійшов до ідеологічного арсеналу Кремля. Ключовим текстом для розуміння остаточного концептуального оформлення історичної політики Кремля щодо України є стаття Путіна “Про історичну єдність росіян та українців”, в основу якої лягла ідея “триєдиного народу”, що мала офіційний статус у Російській імперії. Фактично йшлося про реставрацію проєкту великої російської нації, яка мала б охопити також українців і білорусів. Водночас стаття Путіна була ідеологічною підготовкою широкомасштабної війни, яка вибухнула в лютому 2022 р. Після початку широкомасштабного вторгнення в Україну російська історична політика остаточно перетворилася на інструмент ідеологічного забезпечення аґресії. Війна унаочнила провал путінської історичної політики і всупереч намірам Кремля сконсолідувала українську націю в боротьбі за незалежність. Однак ця політика має певний успіх у самій Росії, зокрема в значної частини російського населення, сприяючи його мобілізації на підтримку Путіна. Вона також спрямована на знищення української ідентичности населення окупованих реґіонів, особливо школярів, які вивчають історію за російськими підручниками.

Ukraina ModernaVol. 36
Weatherford College (US)
Peace, Justice and strong institutions
Openalex Percentile: Top 16%
Military Technology and Strategies
AI Navigator

Ask Laika to Summarize, Analyze, and Connect papers live on the map.

Summarize Papers & Methodologies

Extract key findings, datasets, and comparative methods across publications.

Benchmark Rankings & Visual Analytics

Rank top research institutions, authors, funders, topics, and journals by Field-Weighted Citation Impact (FWCI) and paper volume with instant charts.

Connect Distant Disciplines

Bridge topological clusters on the map to find hidden collaborative intersections.

Україна в історичній політиці Кремля (2005–25) — Олександр Зайцев · Ukraina Moderna (2024) | TGRS Research Map | TGRS