The study of gastrointestinal distress markers in children of gestational age less than 32 weeks with pathological conditions of the newborn period

Cite in English in Vancjover Style: Godovanets OS, Nechytailo YuM. The study of gastrointestinal distress markers in children of ges-tational age less than 32 weeks with pathological conditions of the newborn period. Inter Collegas. 2024;11(4):26-34. https://doi.org/10.35339/ic.11.4.gon Archived: https://doi.org/10.5281/zenodo.15170574 Background. Feeding intolerance in preterm infants is currently one of the most common clinical problems in neonates, causing a delay in complete enteral absorption of food components and may lead to prolonged hospitalization. Prevention and control of nutritional deficiencies in children play an important role in improving the survival rates of premature babies. Aim. To study the clinical and paraclinical features of food intolerance in premature babies under 32 weeks of gestation in perinatal pathology. Materials and Methods. Clinical and paraclinical features of gastrointestinal disorders in perinatal pathology were analyzed in 54 severely preterm infants (group 1); the control group included 50 conditionally healthy newborns at 34–36/6 weeks gestational age (group 2). Laboratory tests included a biochemical analysis of blood serum, which characterizes the functional state of the hepatobiliary system and pancreas, as well as coprofiltrate parameters. Statistical analysis of the data was carried out using Statistica 13.0 (StatSoft Inc., USA). Quantitative values in samples with normal distribution were assessed using Student's t-test, with statistical significance p<0.0001. Approval of the Bioethics Commission of the Bukovinian State Medical University (Protocol No.2 on February 9, 2015). Results. The clinical criteria for nutritional deficiency, which have shown their significance in the course of studies in newborns, are as follows: residual gastric volume greater than 50%, regurgitation and vomiting, enlarged liver, including hepatolienal syndrome; flatulence, blood in coprofiltrate, acholic stools, jaundice, edema, endotoxemia. The detected changes in blood chemistry parameters confirming enteral nutrition deficiency included: increased levels of Alanine Aminotransferase, Aspartate Aminotransferase and Lactate Dehydrogenase (cytolysis syndrome), Gamma-glutamyl Transferase, Alkaline Phosphatase and Bilirubin (cholestasis syndrome); decreased levels of Total Protein with increased levels of Cholesterol (liver and cell failure syndrome); low levels of Amylase, Lipase, Trypsin, and Leucine Aminopeptidase (pancreatic dysfunction); high levels of Calprotectin, Albumin, Alpha-1-Antitrypsin, and Faecal Elastase-1; decreased levels of PMN Elastase (inflammation of the intestinal mucosa). Conclusions. Our findings demonstrate that the use of set of clinical and laboratory parameters allows early diagnosis of food intolerance in preterm infants, which enables appropriate correction of treatment in perinatal pathology. Keywords: preterm infants, food tolerance disorders, clinical and laboratory diagnostics. Цитуйте українською у стилі Ванкувер: Годованець О, Нечитайло Ю. Дослідження маркерів гастроінтестинальних порушень у дітей гестаційного віку менше 32 тижнів при патологічних станах неонатального періоду. Inter Collegas. 2024;11(4):26-34. https://doi.org/10.35339/ic.11.4.gon [Англійською]. Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15170574 Актуальність. Харчова непереносимість у недоношених дітей на сьогодні є однією з найпоширеніших клінічних проблем у новонароджених, що спричиняє затримку повного ентерального всмоктування компонентів їжі та може призвести до тривалої госпіталізації. Профілактика та контроль дефіциту харчування у дітей відіграють важливу роль у покращенні показників виживання недоношених дітей. Мета. Вивчити клініко-параклінічні особливості порушень харчової толерантності у недоношених дітей гестаційним віком менше 32 тижнів при народженні при перинатальній патології. Матеріали і методи. Проведено аналіз клініко-параклінічних особливостей гастроінтестинальних порушень при перинатальній патології у 54 глибоко недоношених дітей (I група); до контрольної групи увійшли 50 новонароджених гестаційним віком від 34 тижнів до 36 тижнів та 6 днів (II група). Лабораторні дослідження включали біохімічний аналіз сироватки крові, які характеризують функціональний стан гепатобіліарної системи та підшлункової залози, а також, показники копрофільтрату. Статистичний аналіз проведено з використанням програмного забезпечення "Statistica" 13.0 (StatSoft Inc., США). Кількісні показники у вибірках з нормальним розподілом оцінювалися з використанням критерію Стьюдента, статистична достовірність результатів визначена при р<0,0001. Схвалення Комісії з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (Протокол № 2 від 09.02.2015). Результати. Визначеними клінічними критеріями харчової недостатності, які показали свою значимість у ході проведених досліджень у новонароджених є: залишковий об’єм шлунку більше 50 %, зригування та блювота, збільшення розмірів печінки, зокрема гепатолієнальний синдром; метеоризм, кров у копрофільтраті, ахолічні випорожнення, жовтяниця, набряки, ендотоксикоз. Виявлені зміни показників біохімічного аналізу крові, які підтверджують недостатність ентерального харчування, включають: зростання аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази та лактатдегідрогенази (синдром цитолізу), активності гаммаглутамілтрансферази, лужної фосфатази та рівня білірубіну (синдром холестазу); зниження рівня загального білка при збільшенні рівня холестерину (синдром печінково-клітинної недостатності); низький рівень амілази, ліпази, трипсину та лейцинамінопептидази (дисфункція підшлункової залози); високий рівень кальпротектину, альбуміну, альфа-1-антитрипсину та фекальної еластази – 1; зниження рівня PMN - еластази (запалення слизової оболонки кишечника). Висновки. Використання комплексу клініко-лабораторних показників дозволяє провести своєчасну діагностику порушень харчової толерантності у недоношених дітей, що надає змогу відповідної терапевтичної корекції при перинатальній патології. Ключові слова: недоношені діти, порушення харчової толерантності, клініко-лабораторна діагностика.