Analytical study of the leading causes of death of palliative patients

Cite in English in Vancjover Style: Smiianov VA, Hubert-Lutecka A. Analytical study of the leading causes of death of palliative patients. Inter Collegas. 2024;11(4):39-48. https://doi.org/10.35339/ic.11.4.smh Archived: https://doi.org/10.5281/zenodo.15170837 Background. Palliative and Hospice Care (PHC) aims to prevent premature death of patients from complications of serious illnesses and their comorbid impact on vital functions. As well as adequate pain relief, treatment should be aimed at alleviating suffering and improving the quality of life of such patients. The causes of death of palliative patients, which are closely related to the PHC organization, in particular to the package budget financing of inpatient and mobile palliative care for adults and children, the leading needs of palliative patients, remain insufficiently studied. Aim. Analysis of the main causes of death of palliative patients depending on the diagnosis and determination of their impact on the organization of palliative and hospice care. Materials and Methods. The method of system analysis, comparative method and bibliosemantic method were used for the research. Results and Conclusions. Causes of death were studied for diseases listed as palliative in severe cases and in the presence of complications. The analysis allows us to deepen our understanding of the practical aspects of organizing palliative and hospice care in meeting the needs of palliative patients, adults and children. The summary of the causes of death allows us to group these causes into organ and system failure; vascular crises; asphyxia; thromboembolic conditions; infectious complications up to sepsis; chronic intoxication; tumor growth in other organs with disruption of their vital functions, metastasis; malignancy of benign tumors; complications of treatment; brain and spinal cord lesions due to epileptic seizures, injuries, inflammatory processes; endocrine comas; gangrene and bedsores; severe immunodeficiency; underdevelopment or absence of organs in congenital malformations; prematurity; suicides in depressive states. Keywords: palliative and hospice care, primary palliative diagnosis, comorbidity. Цитуйте українською у стилі Ванкувер: Сміянов В, Губерт-Лютецька А. Аналітично дослідження провідних причин смерті паліативних хворих. Inter Collegas. 2024;11(4):39-48. https://doi.org/10.35339/ic.11.4.smh [англійською]. Архівовано: https://doi.org/10.5281/zenodo.15170837 Актуальність. Сучасні дані щодо поширеності хронічних захворювань свідчать, що патологія скелетно-м'язової системи стала однією з основних причин інвалідизації населення. У зв’язку з поширеністю дистрофічно-дегенеративних захворювань, щорічним зростанням кількості звернень пацієнтів молодого та середнього віку, які ведуть активний спосіб життя, а також зростанням частоти травматичних уражень різного ґенезу проблема суглобового болю є особливою актуальною. Мета. Мета роботи полягала у вивченні основних факторів, що впливають на ефективне та безпечне застосування Нестероїдних ПротиЗапальних Препаратів (НПЗП) при лікуванні суглобового больового синдрому. Матеріали та методи. За допомогою розробленої анкети-опитувальника було проведено опитування пацієнтів із суглобовим больовим синдромом щодо безпечності та раціональності використання НПЗП. Результати та висновки. Встановлено, що найчастіше за медичною допомогою з приводу суглобового болю зверталися люди працездатного віку з помірним за інтенсивністю больовим синдромом. У третини респондентів біль супроводжувався порушенням рухової активності у суглобі. Найбільша частка опитаних для зменшення больових відчуттів використовувала НПЗП системної дії перорально (46,7 %), переважно неселективні інгібітори ЦОГ. Невелика частка пацієнтів (13,3 %), що використовувала НПЗП топічно, віддавала перевагу диклофенаку, ібупрофену та кетопрофену у вигляді мазі та гелів. 16,7 % респондентів для досягнення бажаного терапевтичного ефекту збільшувала дозу лікарського засобу самостійно. 26,7 % пацієнтів одночасно використовували декілька препаратів із групи НПЗП. Проте більшість опитаних хворих (63,3 %) не були проінформовані про можливість виникнення побічних ефектів, пов’язаних з даними препаратами. Широкий асортимент сучасних НПЗП, різноманітність лікарських форм, висока частота і тривалість застосування, потенційний ризик розвитку побічних ефектів вимагають індивідуального призначення препаратів цієї групи. Призначення своєчасного та адекватного лікування із застосуванням швидкого, ефективного та безпечного засобу для знеболення залишається актуальним питанням у повсякденній практиці лікаря та фармацевта. Ключові слова: лікарська форма, побічні ефекти, гастропатія, селективність.