Важливість системи депозит-повернення упаковки в системі циркулярної економіки: словацький інноваційний досвід для України

Індустрія страхування життя зазнає суттєвих трансформацій, зумовлених еволюцією споживчих уподобань, стрімким технологічним прогресом і зміною ринкової динаміки. У процесі адаптації до нових умов моделі каналів дистрибуції набувають критичного значення, визначаючи рівень успішності та прибутковості страховиків. Метою статті є розроблення науково-методичних підходів до обґрунтування моделей дистрибуції продуктів зі страхування життя, що передбачає формування однорідних груп країн та ідентифікацію ключових чинників, які впливають на вибір моделі збуту. У дослідженні застосовано модель гауссової суміші для виявлення кластерів країн за схожістю дистрибуційних структур та метод обертання загальних факторів (Varimax) для оцінювання впливу релевантних соціально-економічних і технологічних показників на відповідні моделі дистрибуції. Дослідження охоплює період 2008–2019 років і базується на даних із 13 країн Європейського Союзу. Обчислення виконано з використанням мови програмування Python. На основі кластерного аналізу виділено три ключові моделі збуту страхових продуктів: банкострахувальну (Іспанія, Франція, Італія, Мальта, Португалія), посередницьку (Болгарія, Німеччина, Угорщина) та гібридну (Швеція, Велика Британія). Аналіз динаміки кластеризації свідчить про відносну стабільність розподілу більшості країн за моделями, хоча в окремих випадках зафіксовано переходи між групами. Дослідження подібностей і відмінностей між країнами, а також впливу цифрових і соціально-економічних чинників, дозволяє розробити ефективні дистрибуційні стратегії в умовах динамічного страхового ринку. За результатами факторного аналізу, найбільші відмінності між кластерами виявлено за показниками доступу до Інтернету, рівня освіти та індексу фактично відпрацьованих годин. Зокрема, на банкострахувальну модель найбільше впливають показники цифрового розвитку (частота користування Інтернетом, рівень доступу до Інтернету), на посередницьку – рівень доступу до Інтернету та освіта громадян, а на гібридну – частота користування Інтернетом і рівень урбанізації. Отримані результати мають практичне значення для страхових компаній і фінансових установ, які прагнуть оптимізувати свої канали збуту та адаптуватися до сучасних умов ринку.