ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ НОВОГО КОМПОЗИЦІЙНОГО РЕАГЕНТУ НА ДЕЕМУЛЬГАЦІЮ МУРАДХАНЛІВСЬКОЇ НАФТИ ТА МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

У статті представлене комплексне дослідження процесу деемульгації високостабільної емульгованої нафти з родовища Мурадханли – одного з провідних об’єктів видобутку важкої нафти в Азербайджані. Були задіяні як фізичні (вплив температури), так і фізико-хімічні методи. Для дослідження використовували демульгатори ND-12 (Азербайджан) та Dissolvan-4411 (Німеччина), а також дві нові композиції реагентів (A-1 та A-2). Експерименти проводили за методом «бутильного тесту», визначали кількість відокремленої, залишкової та баластної води. Хоча деякі емульговані нафти можуть вивільняти значну кількість води за 50–60 °C без застосування реагентів, мурадханлівська нафта утворює надзвичайно стабільні емульсії, для руйнування яких необхідні більш ефективні методи. Композиції серії A значно підвищили ефективність деемульгації, прискоривши розділення фаз навіть за помірних температур. Зокрема, композиція A-1 продемонструвала найкращі результати, зменшивши вміст залишкової води до 0.06 % і баластної води до 0.09 % за 600 г/т і температурі 60 °C. Крім того, для A-1 була розроблена математична модель для оцінки залежності процесу від температури, дози реагенту та часу; отримані поліноміальні криві та 3D-поверхні відгуку, які підтвердили високу узгодженість із експериментальними даними. Загалом результати демонструють перспективність використання нових композицій реагентів для вирішення проблеми стабільних водонафтових емульсій у важкій смолистій нафті. Запропонований підхід пропонує практичні рішення для оптимізації процесів розділення на місцях і підвищення ефективності виробничих операцій під час глобального видобутку важкої нафти.