ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ КАТАЛІЗАТОРА, ВИГОТОВЛЕНОГО ІЗ ШЛАМОВИХ ВІДХОДІВ ГАЛЬВАНІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

Актуальною у світі є проблема утилізації виробничих та побутових відходів. Забруднення довкілля токсичними промисловими відходами, які є побічними продуктами технологічних циклів більшості машинобудівних, металообробних, приладобудівних та інших підприємств, що широко використовують гальванічні покриття для підвищення корозійної стійкості, зносостійкості і покращення декоративного вигляду виробів, є глобальною екологічною проблемою. У роботі було отримано та проведено дослідження каталізатора, виготовленого із шламових відходів гальванічних виробництв Приладобудівного заводу м. Черкаси (Україна). Проведено аналіз гальванічного шламу полярографічним, комплексометричним, термогравіметричним методами, методом фотоколориметрії щодо його елементного складу на вміст таких важких металів як залізо, мідь, нікель, хром, цинк. Розроблено методику виготовлення та практичним шляхом виготовлено каталізатор на основі шламових відходів гальванічних виробництв із суспензії шламу, що була отримана після очищення стічних вод гальванічного виробництва за наступною методикою: зневоднення шламу до стану сухого порошку, змішування отриманого порошку з розчином активаторів та висушування отриманої суспензії при температурі 150 0С протягом 4 годин; надання форми каталізатору шляхом змішування шламового порошку із суспензією носія та прожарюванням протягом 4 годин при температурі 700-750 0С. Активність отриманого каталізатора перевірено на лабораторній дослідній установці шляхом проведення процесу каталітичного окислення органічних сполук: етанол, ацетон, бутанол та толуол. Встановлено, що за умов максимальної об’ємної швидкості газового потоку 1900 год.-1 в каталітичному реакторі ступінь каталітичного окислення зростає для всіх класів органічних сполук. Починаючи з температури в зоні каталізу 370 0С процес конверсії етанолу, ацетону і бутанолу переходить в кінетичну область, характер перебігу процесу для толуолу зберігається. Максимальна швидкість каталітичного окислення досягається при температурі 400 0С. За таких умов проведення досліджень досягається максимальний ступінь конверсії: для етанолу – 97,1 %, для ацетону – 99,2%, для бутанолу – 90 %, для толуолу – 95,7%.

Authors

Institutions

Publication Details

Journal
Journal of Chemistry and Technologies
Published
2025-10-19
DOI
https://doi.org/10.15421/jchemtech.v33i3.331418
Primary Topic
Military Technology and Strategies
Type
article
Field-Weighted Citation Impact
0.00
Controls
|||
ALL TIME
JAN
FEB
MAR
APR
MAY
JUN
JUL
AUG
SEP
OCT
article

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ КАТАЛІЗАТОРА, ВИГОТОВЛЕНОГО ІЗ ШЛАМОВИХ ВІДХОДІВ ГАЛЬВАНІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

Мирослава Г. Коваль, Сергій О. Шмиголь, Геннадій С. Столяренко
Journal of Chemistry and Technologies
Military Technology and Strategies
article

ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ КАТАЛІЗАТОРА, ВИГОТОВЛЕНОГО ІЗ ШЛАМОВИХ ВІДХОДІВ ГАЛЬВАНІЧНИХ ВИРОБНИЦТВ

Мирослава Г. Коваль, Сергій О. Шмиголь, Геннадій С. Столяренко
article en

Abstract

Актуальною у світі є проблема утилізації виробничих та побутових відходів. Забруднення довкілля токсичними промисловими відходами, які є побічними продуктами технологічних циклів більшості машинобудівних, металообробних, приладобудівних та інших підприємств, що широко використовують гальванічні покриття для підвищення корозійної стійкості, зносостійкості і покращення декоративного вигляду виробів, є глобальною екологічною проблемою. У роботі було отримано та проведено дослідження каталізатора, виготовленого із шламових відходів гальванічних виробництв Приладобудівного заводу м. Черкаси (Україна). Проведено аналіз гальванічного шламу полярографічним, комплексометричним, термогравіметричним методами, методом фотоколориметрії щодо його елементного складу на вміст таких важких металів як залізо, мідь, нікель, хром, цинк. Розроблено методику виготовлення та практичним шляхом виготовлено каталізатор на основі шламових відходів гальванічних виробництв із суспензії шламу, що була отримана після очищення стічних вод гальванічного виробництва за наступною методикою: зневоднення шламу до стану сухого порошку, змішування отриманого порошку з розчином активаторів та висушування отриманої суспензії при температурі 150 0С протягом 4 годин; надання форми каталізатору шляхом змішування шламового порошку із суспензією носія та прожарюванням протягом 4 годин при температурі 700-750 0С. Активність отриманого каталізатора перевірено на лабораторній дослідній установці шляхом проведення процесу каталітичного окислення органічних сполук: етанол, ацетон, бутанол та толуол. Встановлено, що за умов максимальної об’ємної швидкості газового потоку 1900 год.-1 в каталітичному реакторі ступінь каталітичного окислення зростає для всіх класів органічних сполук. Починаючи з температури в зоні каталізу 370 0С процес конверсії етанолу, ацетону і бутанолу переходить в кінетичну область, характер перебігу процесу для толуолу зберігається. Максимальна швидкість каталітичного окислення досягається при температурі 400 0С. За таких умов проведення досліджень досягається максимальний ступінь конверсії: для етанолу – 97,1 %, для ацетону – 99,2%, для бутанолу – 90 %, для толуолу – 95,7%.

Journal of Chemistry and TechnologiesVol. 33(3)
Cherkasy State Technological University (UA)
Openalex Percentile: Top 56%
Military Technology and Strategies
AI Navigator

Ask Laika to Summarize, Analyze, and Connect papers live on the map.

Summarize Papers & Methodologies

Extract key findings, datasets, and comparative methods across publications.

Benchmark Rankings & Visual Analytics

Rank top research institutions, authors, funders, topics, and journals by Field-Weighted Citation Impact (FWCI) and paper volume with instant charts.

Connect Distant Disciplines

Bridge topological clusters on the map to find hidden collaborative intersections.