КІНЕТИКА ВОДОПОГЛИНАННЯ ЗРАЗКІВ ОМАНСЬКОГО БІЛОГО НУТУ: НАСЛІДКИ ДЛЯ СТАЛОГО ХАРЧОВОГО ВИРОБНИЦТВА

У цьому дослідженні вивчається кінетика водопоглинання чотирьох зразків білого нуту (A, B, C і D), доступних в Омані, з використанням моделі Пелега. Експерименти проводили за кімнатної температури, а вміст вологи вимірювали через рівні проміжки часу до досягнення рівноваги. Для кожного зразка були визначені константа швидкості (k1) і константу ємності (k2) водопоглинання, а відповідність моделі оцінювали за допомогою коефіцієнта детермінації (R²). Зразок C продемонстрував найвищу швидкість поглинання води (k1 = 0.0085) і найшвидше досяг рівноваги з майже ідеальною відповідністю моделі (R² = 0.9999), що робить його найефективнішим з точки зору гідратації. Зразок D продемонстрував схожу швидкість поглинання, але з дещо менш точною відповідністю моделі (R² = 0.9409). Зразок A показав помірну швидкість поглинання з точною відповідністю моделі (R² = 0.9911), тоді як зразок B мав найменшу швидкість поглинання й найдовший час для досягнення рівноваги, що відображено в гіршій відповідності моделі (R² = 0.9559). Ці результати дають уявлення про динаміку водопоглинання білого нуту в Омані, що має значення для харчової промисловості та оптимізації процесів замочування.