THE PHYSICAL PICTURE OF THE WORLD AS A KEY ELEMENT OF THE SCIENTIFIC WORLDVIEW AND SUBJECT COMPETENCE OF STUDENTS IN PHYSICS

Актуальність дослідження зумовлена потребою оновлення змісту та методичного забезпечення фізичної освіти у контексті формування в учнів наукового світогляду й ключових компетентностей. Фізична картина світу (ФКС) відіграє у цьому процесі інтегративну роль, поєднуючи знаннєвий, діяльнісний, ціннісний та світоглядний компоненти навчання. Водночас у сучасній педагогічній теорії та практиці залишається недостатньо опрацьованим питання послідовного формування елементів ФКС у шкільному курсі фізики, її структурно-функціонального зв’язку з предметною компетентністю учнів. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування й побудова цілісної моделі формування фізичної картини світу в учнів старших класів як основи їхньої предметної компетентності з фізики та наукового світогляду. У процесі дослідження використано системний, структурно-функціональний, компетентнісний, діяльнісний підходи, а також методи теоретичного аналізу наукових джерел, контент-аналіз навчальних програм, моделювання, узагальнення педагогічного досвіду та логіко-аналітичної інтерпретації результатів дослідження. У результаті дослідження встановлено, що ФКС є не лише системою узагальнених фізичних знань, а й методологічним ядром шкільної фізичної освіти, яке забезпечує цілісність навчального процесу. Побудовано авторську модель взаємозв’язку між ФКС і структурою предметної компетентності учнів, визначено ключові поняття, змістові лінії та рівні її сформованості (емпіричний, теоретичний, метатеоретичний). У межах дослідження розроблено підхід до діагностики рівнів сформованості ФКС, що включає критерії, індикатори, форми оцінювання, приклади завдань і інструменти самодіагностики. Наукова новизна полягає у визначенні структурно-логічної побудови ФКС у взаємозв’язку з предметною компетентністю та розробленні засобів її оцінювання в освітньому процесі. Практична значущість дослідження полягає в можливості адаптації методики до різних освітніх умов, реалізації її в межах поточного, підсумкового й формувального оцінювання, а також у підвищенні якості освітнього процесу через розвиток рефлексії та індивідуалізацію навчання.