АНАЛІЗ МЕТОДІВ ЕКСТРАКЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВА ЇХ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ В ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

Мета роботи - вивчити та проаналізувати доступні методи екстракції рослинної сировини; оцінити їх переваги та недоліки з огляду імплементації в розробку та виробництво рослинних препаратів як активних фармацевтичних інгредієнтів лікарських засобів. Матеріали і методи. Під час проведення дослідження було використано бібліосемантичний метод. Матеріалами дослідження були наукові публікації в фахових виданнях. Результати й обговорення. Екстракційні методи можна розділити на дві групи: конвенційні та новітні. В основі конвенційних методів екстракції лежать класичні методи виділення певних груп біологічно-активних речовин з використанням в якості екстрагентів розчинників різної полярності. В основу новітніх методів закладено інноваційні підходи, що забезпечують високий вихід екстрактивних речовин за відносну невелику тривалість процесу, в поєднанні з відсутністю або низькою потребою органічних розчинників. Важливим критерієм вибору методу та подальша його ефективність є фізико-хімічні властивості фітохімічних сполук. Висновки. Проаналізовано доступні методи екстракції рослинної сировини, з точки зору застосування їх на етапах розробки та перспективи масштабування в промислове виробництво. Встановлено, що як конвенційні, так і новітні методи екстракції володіють властивими кожному методу перевагами та недоліками. З’ясовано, що з точки зору масштабування, конвенційні методи виглядають більш привабливими виходячи з їх технологічної гнучкості та економічної доцільності. Визначено, що перспективним напрямком є імплементація у життєвий цикл препарату комбінацій новітніх та конвенційних методів екстракції. Наступним етапом досліджень має стати практичне застосування комбінації екстракційних методів в розробку активних фармацевтичних інгредієнтів та лікарських засобів на їх основі.