ОСОБЛИВОСТІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

У статті розглянуто особливості антикризового управління в умовах воєнного стану в Україні. Теоретичний аналіз ґрунтується на узагальненні наукових підходів до міжвідомчої координації, поліцентричного врядування, мобілізації ресурсів, участі громадян у кризовому реагуванні, а також адміністративно-правових аспектів взаємодії між державними органами та інститутами громадянського суспільства в умовах збройних конфліктів. Зазначене надало можливість виокремити прогалини у дослідженнях, пов’язані з адаптацією системи кризового управління до реалій воєнного стану, зокрема в частині забезпечення стійкості, оперативного прийняття рішень та ефективної взаємодії на всіх рівнях управління. Проаналізовано трансформацію механізмів реагування на надзвичайні ситуації з 2014 року та після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Розглянуто специфічні риси управління кризами під час активних бойових дій, включаючи швидке оповіщення населення про ракетні та бомбові атаки, організацію евакуації цивільних з зон бойових дій, інтенсифікацію роботи піротехнічних підрозділів ДСНС, встановлення захищеного цифрового радіозв'язку, розробку алгоритмів дій у випадку руйнування систем електро- та водопостачання, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій на територіях, що постраждали від бойових дій. Проаналізовано превентивні заходи забезпечення безпеки населення, моніторинг загроз, підвищення рівня готовності населення, будівництво безпекової інфраструктури, координацію між державними органами, органами місцевого самоврядування та міжнародними партнерами. Запропоновано систему індикаторів оцінки стійкості місцевих громад до кризових ситуацій, що включає нормативно-правову базу, інституційний потенціал, фінансові ресурси, цифрову інфраструктуру, соціальну залученість, матеріальні ресурси, комунікації, мобільність та рівень довіри до влади. Обґрунтовано необхідність удосконалення нормативно-правових засад, розширення можливостей застосування цифрових рішень, покращення рівня комунікації, забезпечення згуртованості громад та впровадження кращих міжнародних практик для підвищення ефективності превентивних заходів антикризового управління.