FEATURES OF THE FORMATION OF MORPHOLOGICAL-GRAMMATICAL SKILLS IN SIXTH-GRADERS WITH SEVERE SPEECH DISORDERS

Усі процеси пізнавальної і творчої діяльності людини супроводжуються мовою, без неї неможливе існування самого суспільства. Саме тому так необхідними є вчасне виявлення та ефективне подолання функціонально- та навчальномовленнєвих труднощів у дітей, починаючи з раннього віку. Найчастіше зазначені труднощі коригуються у дошкільному віці, проте якщо у дітей наявні тяжкі порушення мовлення (ТПМ), вони можуть долатися упродовж усього шкільного чи навіть дорослого життя. Поряд з існуванням значної кількості наукових розвідок стосовно логопедичної діагностики та корекції мовленнєвих розладів у дітей молодшого шкільного віку практично відсутні аналогічні дослідження стосовно учнів підліткового віку. З огляду на це, нами виділено та охарактеризовано шість показників психофізичного та психосоціального розвитку школярів молодшого підліткового віку з тяжкими порушеннями мовлення, зокрема: біологічні, соціальні умови психічного розвитку, комунікативно-соціальне становлення, новоутворення особистості, психомовленнєва та навчальна діяльність. У шкільній практиці для кращого вивчення української мови знання подаються окремими блоками, дещо абстраговано, але разом із тим практично, адже учні вивчають звуковий бік мови – фонетику, словниковий склад – лексикологію, а також зміну лексем, їх будову, сполучення в реченні, тобто граматику. Саме остання має велике загальноосвітнє та виховне значення, адже допомагає опанувати закономірності використання мови, зрозуміти закони мислення. Чи не найскладнішим розділом навчальних програм з української мови для дітей з особливими мовленнєвими потребами є словотвір, що зв’язує граматику з лексикою, визначає взаємозв’язки між словами. Метою статті є аналіз навичок усвідомленого засвоєння граматичного складника рідної (української) мови учнями шостих класів із тяжкими порушеннями мовлення. Нами проаналізовано наявні у шестикласників із ТПМ труднощі з восьми тем: 1) будова слова, значущі частини слова, основа, їхні функції; 2) морфемний словник; 3) словотворення, морфологічні способи словотворення; 4) звукові зміни у процесі формо- та словотворення, їх відображення на письмі; 5) явища омонімії, антонімії, паронімії у системі словотвірних засобів; правопис префіксів, суфіксів; 6) творення форм ступенів порівняння прикметників і прислівників; відносних і присвійних прикметників; 7) неморфологічні способи словотвору, складні слова; 8) явище складених слів; абревіація, скорочення. У статті репрезентовано кількісні та якісні результати дослідження аналізу сформованості морфологічно-граматичних навичок у здобувачів загальної середньої освіти з тяжкими порушеннями мовлення.