INTERNATIONAL COOPERATION IN THE INVESTIGATION OF CRIMINAL CYBERCRIMES (PROCEDURAL AND FORENSIC ASPECTS)

Стаття присвячена аналізу певних особливостей міжнародного співробітництва під час розслідування кримінальних кіберправопорушень. У сучасному світі зростає кількість транснаціональних кримінальних правопорушень, зумовлених активним використанням інформаційних комп’ютерних технологій, де особи, які їх вчиняють та «електронні сліди» можуть перебувати у юрисдикціях різних іноземних країн. Це створює процесуальні та тактичні складності для їх розслідування. У статті розглянуті аспекти міжнародного співробітництва, зокрема визначення поняття, процесуальну регламентацію (міжнародну та національну). Зауважено про форми міжнародного співробітництва під час кримінального провадження: міжнародна правова допомога, екстрадиція, тимчасова передача осіб, перейняття кримінального переслідування, а також створення спільних слідчих груп. Особливу увагу приділено найпоширенішим процесу альним діям: врученню документів та допиту. Наголошується на важливості дотримання належної правової процедури, адже порушення може призвести до визнання отриманих відомостей недопустимими. Також, наголошується на тривалості термінів отримання інформації, що негативно впливає на строки досудового розслідування. Вирішенням цієї проблеми може стати ратифікація Другого додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, який створює правову основу для прямої співпраці з постачальниками послуг, прискореного обміну інформацією та зменшення підстав для відмови у міжнародному співробітництві. На основі проведеного дослідження робляться висновки про необхідність чіткого дотримання кримінального процесуального законодавства та міжнародних договорів, ратифікації та імплементації норм Другого додаткового протоколу до Конвенції про кіберзлочинність, розробки практичних рекомендацій щодо підготовки запитів та посилення спеціалізації кадрів у галузі цифрової криміналістики.