DEVELOPMENT OF INSTITUTIONS OF SOCIAL SUPPORT FOR DISABLED MILITARY SERVANTS AND RETIRED SOLDIERS IN UKRAINE (X – BEGINNING OF XX CENTURY)

У статті зроблена спроба на основі опублікованих та неопублікованих джерел охарактеризувати процес еволюції соціальної підтримки військових інвалідів та відставних воїнів. Відмічено домінування станового характеру соціального захисту колишніх військових у аграрному суспільстві. Виділено три етапи процесу формування інститутів соціальної підтримки вказаних категорій осіб: церковний період, державницький період та державно-громадський період.  Наголошено, що церковний період соціальної підтримки колишніх воїнів в Україні був обумовлений у значній мірі освіченістю духовенства в медичній сфері та матеріальною підтримкою церкви з боку центральної влади, а в українських землях ще і активною діяльністю церковних братств на ниві допомоги нужденному населенню.  Встановлено, що церковна система підтримки відставних воїнів була характерною для більшості європейських держав і існувала протягом усього доіндустріального періоду.  Підкреслено, що становлення абсолютистської монархії зумовило перехід до державних форм підтримки найменш захищених  верств колишніх військових. Звернуто увагу на соціальні норми Конституції Пилипа Орлика. Продемонстровано, що поряд із репресивним законодавством стосовно жебрацтва, імперські центральні органи влади змушені були проводити сепарацію відставних військових і надавати їм притулок, лікування, матеріальне утримання, а для працездатних ще й роботу. Надано оцінку діяльності приказів громадського піклування та інших  державних інституцій з підтримки відставних військових. Акцентовано увагу на створенні спеціальних закладів утримання і лікування відставних воїнів у військових поселеннях Лівобережної та Південної України. Відображено роль земств та  благодійних організацій у справі соціального захисту воїнів. Відзначено, що центральні органи соціальної підтримки відставних воїнів були створені лише у період  визвольних змагань українського народу за створення незалежної держави. Констатовано, що увесь позитивний попередній досвід утримання військових інвалідів був нівельований більшовицькою владою. Введено в науковий обіг нові історичні джерела.