PECULIARITIES OF JUDICIAL PROCEEDINGS IN ADOPTION CASES

Актуальність теми зумовлена значущістю інституту усиновлення як ключового механізму захисту прав дитини та забезпечення її права на сімейне виховання. Попри законодавче визначення усиновлення як юридичного акту, спрямованого на реалізацію принципу найкращих інтересів дитини, на практиці спостерігаються проблеми щодо ефективності здійснення судового провадження у цій сфері. Особлива увага приділяється необхідності гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами, зокрема практикою Європейського суду з прав людини, що актуалізує питання удосконалення процесуальних механізмів і забезпечення балансу між правами дитини та інших учасників справи. Метою дослідження є всебічний аналіз особливостей окремого провадження у справах про усиновлення в Україні з урахуванням принципу найкращих інтересів дитини, норм національного та міжнародного права, а також судової практики. У результаті проведеного дослідження встановлено, що окреме провадження у справах про усиновлення вимагає від суду ретельного та всебічного дослідження обставин справи, активної участі органів опіки та піклування, а також пріоритетного врахування найкращих інтересів дитини. Водночас наголошено на необхідності подолання формалізму та удосконалення процесуальних гарантій, що сприятиме забезпеченню балансу між правами дитини і інших учасників процесу. У проведеному дослідженні підкреслено, що суди мають враховувати не лише юридичну чинність актів, а й їх вплив на емоційне, психологічне та соціальне благополуччя дитини. Будь-яке рішення у справах про усиновлення має базуватися на принципі правової визначеності та непорушності сімейних відносин, що сформувалися на законних підставах, забезпечуючи тим самим ефективний захист прав дитини та реалізацію конституційних і міжнародних стандартів.