ПСИХОЛІНГВІСТИКА ТРИВОЖНОСТІ: ЯК ВОЄННИЙ СТРЕС ФОРМУЄ ЕМОЦІЙНІ БАР’ЄРИ В МІЖОСОБИСТІСНОМУ СПІЛКУВАННІ МОЛОДІ

У контексті зростаючої соціальної нестабільності та тривалого воєнного конфлікту в Україні спостерігається суттєве підвищення рівня тривожності серед молоді, що безпосередньо впли- ває на якість міжособистісного спілкування. Актуальність дослідження зумовлена необхід- ністю глибшого розуміння психолінгвістичних механізмів впливу тривожності на формування емоційних бар’єрів у комунікативній поведінці в умовах хронічного стресу. Метою статті є виявлення взаємозв’язку між рівнем тривожності (реактивної та особистісної) та труднощами встановлення міжособистісних контактів серед молоді в умовах воєнного стресу.Наукова новизна полягає у комплексному емпіричному аналізі впливу тривожних станів на мовленнєву поведінку підлітків з урахуванням соціального контексту війни як специфічного чинника комунікативних бар’єрів. Дослідження проводилося впродовж лютого 2024 – лютого 2025 р. на вибірці зі 148 учнів віком 15–18 років із застосуванням шкали Спілберга – Ханіна та методики діагностики труднощів у встановленні контактів В. Бойка.Результати засвідчили наявність статистично значущого зворотного зв’язку між рівнем три- вожності та емоційними бар’єрами у спілкуванні. У підлітків із високим рівнем тривожності спостерігається тенденція до уникнення міжособистісної взаємодії, зниження рівня довіри та зменшення мовленнєвої активності. Отримані дані можуть бути основою для розроблення психолінгвістичних програм підтримки молоді в умовах тривалого соціального стресу.