ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ ПРОФЕСІЙНОГО ЖІНОЧОГО ЛІДЕРСТВА: РОЛЬ СОРОМУ В ПІДТРИМАННІ ГЕНДЕРНОЇ НЕРІВНОСТІ

Статтю присвячено огляду теоретичних підходів до розуміння поняття «сором», причин його виникнення та етапів формування як в онтогенетичному розвитку особистості, так і в філогенезі людства загалом. Особливу увагу зосереджено на маніпулятивному потенціалі сорому, що реалізується через несвідоме підпорядкування соціальним правилам і нормам, колективно інтерналізованим у процесі еволюції, але таким, що втратили свою актуальність у сучасному суспільстві. Обґрунтовано положення про те, що сором, виконуючи функцію соціального контролю, виступає ефективним механізмом стримування жінок на шляху до і в середині професійного лідерства. Це зумовлено тим, що сам феномен лідерства суспільство анахронічно асоціює з чоловічою статтю. У статті проаналізовано прояви структурних та міжособистісних гендерних бар’єрів, таких як ефект «дірявої труби», «скляна стеля», токенізм і феномен «королеви бджіл». Розкрито тіньову роль сорому в кожному з цих явищ та проілюстровано їх послідовну взаємодію в процесі професійної самореалізації жінки-лідера.Показано, що сором функціонує не лише як зовнішній обмежувач у формі соціального осуду й публічного присоромлення жінок за прагнення до влади – як до стереотипно маскулінного явища, – але й як внутрішній регулятор поведінки через переконання: «я не маю права тут бути». Таким чином, сором постає як багаторівнева соціопсихологічна конструкція, що підтримує патріархальні моделі влади шляхом гальмування жіночої реалізації у сфері лідерства