IMMUNOHEMATOLOGICAL INDICES AS MARKERS OF INFLAMMATION, CELLULAR AND NONSPECIFIC IMMUNOLOGICAL DEFENSE IN CHILDREN WITH ACUTE OTITIS MEDIA

Гострий середній отит (ГСО) займає передові позиції серед найбільш розповсюдженихзахворювань дитячого віку, щорічно вражаючи мільйони дітей та створюючи значнупроблемудлягромадськогоздоров’я.Незважаючинате,щофундаментальніімунологічнішляхи, що беруть участь у розвитку ГСО, відносно добре вивчені, роль неспецифічнихімунних реакцій у патогенезізахворювання залишається досліджена недостатньо. Метароботи–оцінитиімуногематологічнііндексиякінтегральніпоказникиклітинної,загальної імунологічної реактивності та неспецифічного протиінфекційного захистуу дітей із ГСО залежно відхарактеру виділень із вуха (катаральні чи гнійні).Матеріали та методи. Проспективним когортнимдослідженнямохоплено 95дітейіз діагнозом ГСО віком від 7 до 18 років: 34,74% (n=33) – дівчатка та 65,26% (n=62) –хлопчики. Дослідження проводили відповідно до принципів належної клінічної талабораторної практики і встановлених етичних стандартів для біомедичнихдосліджень за участі людей. Учасників класифікували за типом запалення слизовоїоболонки середнього вуха: катаральне у 52,63% (n=50) та гнійне у 47,37% (n=45)випадків. Контрольну групу становили 50 практично здорових дітей: 20 дівчаток(40,0%) та 30 хлопчиків (60,0%). Клітинну та загальну імунологічну реактивністьі резистентність, реактивну відповідь нейтрофілів оцінювали на основі загальногоаналізу крові з подальшим розрахунком інтегральних індексів. Статистичний аналізпроводили з використаннямпрограмного забезпеченняStatistica 7.0 (StatSoftInc,США)та Excel® 2016™. Відмінності між групами для незалежних вибірок перевіряли задопомогою непарного t-критерію Стьюдента (якщо розподіл даних був близькимдо нормального згідно з тестами Колмогорова-Смірнова та W-критерієм ШапіроВілка) або U-критерія Вілкоксона-Манна-Вітні (для нерівномірного розподілу даних).Відмінності вважали достовірними при значеннях P < 0,05.Результати. Імуногематологічні показники засвідчують два умовні клініколабораторні варіанти перебігу ГСО в обстежених дітей. Перший варіант(гнійний ГСО) характеризується помірним нейтрофільозом (+II), вираженимгіпорегенеративним ядерним зсувом за рахунок паличкоядерних нейтрофілів,еозинофільних гранулоцитів та значним підвищенням показників інтоксикації. Такізміни крові засвідчують про переважання бактеріального компонента (гнійнийсереднійотит),вираженутяжкістьзапаленнянатліпідвищеноїклітинноїтаімунноїреактивності, відповідну активацію резистентності та сенсибілізацію організмуз переважанням гіперчутливості негайного типу. У цих дітей починає формуватисягуморальна специфічна імунна відповідь. Другий варіант перебігу ГСО (катаральний)характеризується відносним та абсолютним паличкоядерним нейтрофільозом(менш вираженим, ніж при гнійному ГСО), вищим лімфоцитозом та моноцитозом,зі збільшенням показників імунної та неспецифічної резистентності, що засвідчуєпро сенсибілізацію організму з розвитком гіперчутливості уповільненого типу на тліпомірно вираженої інтоксикації. Виявлена закономірність вказує на переважаннялімфоцитарної активації з розвитком специфічного клітинного захисту.Висновки.Гострийсереднійотитудітейхарактеризуєтьсялабораторнимипроявамиендотоксикозу (більштяжчого за гнійного варіанту), спричиненого ендоінтоксикацієюна рівні периферичної крові та екзоінтоксикацією інфекційного походження.