THE RELIGIOUS SPACE AS A FACTOR IN MITIGATING SOCIAL DYSFUNCTIONS IN A GLOBALIZED SOCIETY

Актуальність. Проблематика впливу релігійного простору на соціальні дисфункції набуває особливої ваги в умовах сучасних суспільних трансформацій. Релігійний чинник істотно модифікує соціальні процеси, особливо в поліетнічному та поліконфесійному середовищі, де релігійна приналежність і рівень релігійної активності можуть як сприяти, так і гальмувати позитивні соціальні зміни. З огляду на комплексний характер впливу релігійного простору на соціальні процеси та ціннісно-культурні орієнтації суспільства, його дослідження є актуальним з точки зору вирішення низки соціально-економічних проблем і підвищення якості життя в Україні. Мета і завдання. Метою дослідження є аналіз ролі релігійного простору у зниженні рівня соціальних дисфункцій у контексті глобалізованого суспільства, визначення ключових аспектів релігійного простору, що взаємодіють із соціальними процесами, а також оцінка взаємозв’язку між релігійними характеристиками та соціально-економічним станом населення. Методи дослідження. Дослідження здійснено на основі міждисциплінарного підходу, який об’єднує філософські, релігієзнавчі та соціологічні методи аналізу. Особливу увагу приділено кореляційному аналізу, що дав змогу встановити взаємозв’язок між релігійною ідентичністю, рівнем економічного розвитку, а також ступенем духовної та соціальної інтегрованості. Результати. Виявлено, що релігійний простір безпосередньо впливає на соціальні процеси, як економічний розвиток, суспільна стабільність і рівень соціальної напруги. З’ясовано, що в регіонах із високою концентрацією протестантських громад спостерігається підвищений рівень економічного зростання порівняно з регіонами, де переважає православ’я або переважають атеїстичні настрої. Релігійна різноманітність і між- конфесійна толерантність виявилися важливими детермінантами соціального комфорту в регіональних спільнотах. Висновки. Релігійний простір здійснює складний і багатовимірний вплив на динаміку соціальних дисфункцій і загальний рівень життєвої якості. У поліетнічних і поліконфесійних регіонах України конфесійна структура суспільства може як виступати чинником розвитку, так і провокувати соціальну напругу. Нагальною є потреба в розробленні ефективної міжконфесійної політики, спрямованої на гармонізацію соціальних відносин і підтримку інклюзивних суспільних інститутів.