THE PROBLEM OF BORDERING THE INTERSTATE BORDERS OF THE POLISH CROWN WITH VOLYN AND EASTERN PODILLYA IN 1546

У статті розглянуто проблему межування міждержавних кордонів між Польською Короною і Великим Князівством Литовським, яке проходило здебільшого по території сучасної України і колишніх теренів Руського королівства (Галицько-Волинського князівства): Поліссю, Волині і Поділлю, а також по території Берестейщини (Республіка Білорусь). Цю проблему розглянуто в контексті вивчення такого унікального історичного джерела, як «Попис границь и шкод» 1546 року, в якому були запротокольовані об’їзди маєткових меж магнатів і шляхти обидвох держав. Відтворено історичний контекст створення перепису кордонів 1546 року, який був єдиним описом на цій ділянці кордону в Ранньомодерний час.Проаналізовано історіографію дослідження цього джерела і проблематику межування границь з кінця ХV – першої половини ХVІ ст. Тему міжсусідських відносин приграничних магнатів і шляхти обидвох держав було виділено в окрему проблематику. З точки зору джерелознавчої характеристики «Попис» 1546 року було віднесено до категорії описово-статистичних джерел. Надано порівняння акції опису кордону ВКЛ з Польським королівством з іншими аналогічними акціями того часу. Проаналізовано інституційний аспект створення приграничних комісій, які мали розглядати приграничні спори магнатів і шляхти ВКЛ і Корони, як передумову межування міждержавних кордонів. Показано, як аналог створення цих комісій було використано у перемирних грамотах ВКЛ з Московським князівством у 1508–1556 роках. Досліджено роль і місце проєкту створення спільних між ВКЛ і Короною приграничних комісарських судів 1554 року, який не було реалізовано. Доведено, що приграничні комісари, які здійснювали перепис границь і збитків 1546 року між Короною і ВКЛ, не мали повноважень на відновлення чи проведення міждержавних границь. Також вони не мали повноважень на полагодження міжсусідських спорів. Висвітлено роль Жиґимонта Августа у проведенні акції з опису границь 1546 року.