USE OF ETHNOPEDAGOGY SOURCES FOR FORMING NATIONAL-CULTURAL IDENTITY OF THE YOUNG GENERATION

У статті досліджуються основні аспекти формування національно-культурної ідентичності підростаючого покоління через призму етнопедагогіки. Розглядається поняття «національно-культурна ідентичність» із посиланням на досвід вітчизняних вчених, що дозволяє комплексно оцінити існуючі підходи в цій сфері. Обґрунтовано актуальність і доцільність використання етнопедагогічних джерел для формування національно-культурної ідентичності, при цьому підкреслено, що українська етнопедагогіка має багатий арсенал інструментів для виховання відчуття власної належності у молодого покоління. Дослідження ґрунтовно аналізує сучасні публікації провідних вітчизняних вчених, присвячені поняттям «національно-культурна ідентичність» та «етнопедагогіка», що дозволяє оцінити як історичні, так і сучасні концепції виховання національної самосвідомості. Значна увага приділяється необхідності інтеграції етнопедагогічних джерел у виховний процес як ефективного інструменту імплементації культурних, історичних та патріотичних цінностей у свідомість молоді. Наголошується, що використання методів і прийомів української етнопедагогіки сприяє зміцненню національної належності та збереженню культурних традицій. Сучасні дослідження не лише уточнюють дефініції понять «національно-культурна ідентичність» та «етнопедагогіка», але й аргументовано демонструють їхню ефективність у виховному процесі. Виховання, засноване на історичній пам’яті, правді, національних ідеалах та високій самосвідомості, сприяє формуванню стійкої національно-культурної ідентичності. Таким чином, впровадження етнопедагогічних підходів у шкільні програми є актуальним завданням сучасної освіти. Це не лише збагачує освітній процес, але й виступає дієвим інструментом у формуванні міцної національно-культурної ідентичності серед підростаючого покоління, сприяючи збереженню та розвитку важливих традицій і цінностей.