GEOMETRIC METHOD FOR CONSTRUCTING THE BASIS OF THE DISCRETE ELEMENT H32

У роботі розглядаються серендипові скінченні елементи (ССЕ), які виникли наприкінці 60-х років минулого сторіччя як винахідлива модифікація лагранжевих дво- і тривимірних елементів шляхом вилучення внутрішніх вузлів інтерполяції. Наведені в літературі базисні функції серендипових СЕ називають стандартними. Ці функції добре справляються з задачею ізопараметричного відображення квадрата у довільний чотирикутник, однак інтерполяційні якості стандартних базисів не завжди бездоганні. Всі стандартні базиси серендипових скінченних елементів, крім білінійного, мають недоліки.  Побудову базисних функцій ССЕ, крім традиційних методів матричного аналізу, можна здійснити за допомогою процедури Тейлора. На жаль, створені обома способами поліноми вищих порядків мають певні недоліки: надмірну кількість кратних нулів у вузлах інтерполяції (жорстка модель) та від’ємні значення у розподілі рівномірної масової сили по вузлах (неприродний розподіл). Актуальною проблемою серендипової інтерполяції є розробка методів конструювання альтернативних базисів вищих порядків, позбавлених цих недоліків. Існування таких базисів було доведено на початку 80-х років ХХ сторіччя. Специфіка серендипових моделей змушує відмовитись від процедури Тейлора, що спирається на традиції одновимірної інтерполяції за Лагранжем. Лише на елементах першого і другого порядків результати обох підходів співпадають. Складні проблеми ССЕ вищих порядків краще розв’язувати методами прикладної геометрії. На прикладі тривимірного скінченного елемента (32 вузла) аналізуються недоліки інтерполяційної процедури Тейлора. Запропоновано геометричний спосіб усунення недоліків класичного базису. Переваги геометричного конструювання ССЕ безперечні – з’являється можливість створення альтернативних базисів, позбавлених недоліків стандартних базисів. Більше того,  вдале конструювання дозволяє оптимізувати базиси для отримання кращих інтерполяційних та обчислювальних якостей. Ключові слова: серендипові скінченні елементи, інтерполяція, геометричне конструювання, процедури Тейлора, тривимірний скінченний елемент, альтернативний базис вищих порядків.

Authors

Institutions

Publication Details

Journal
Modern problems of modeling
Published
2025-06-30
DOI
https://doi.org/10.33842/2313-125x-2025-30-3-11
Primary Topic
Advanced Theoretical and Applied Studies in Material Sciences and Geometry
Type
article
Field-Weighted Citation Impact
0.00
Controls
|||
ALL TIME
JAN
FEB
MAR
APR
MAY
JUN
JUL
AUG
SEP
OCT
article

GEOMETRIC METHOD FOR CONSTRUCTING THE BASIS OF THE DISCRETE ELEMENT H32

Petro Guchek, О.І. ЛИТВИНЕНКО, Oleg Dudchenko, І.О. АСТІОНЕНКО
1 links
Modern problems of modeling
Advanced Theoretical and Applied Studies in Material Sciences and Geometry
article

GEOMETRIC METHOD FOR CONSTRUCTING THE BASIS OF THE DISCRETE ELEMENT H32

Petro Guchek, О.І. ЛИТВИНЕНКО, Oleg Dudchenko, І.О. АСТІОНЕНКО
article en

Abstract

У роботі розглядаються серендипові скінченні елементи (ССЕ), які виникли наприкінці 60-х років минулого сторіччя як винахідлива модифікація лагранжевих дво- і тривимірних елементів шляхом вилучення внутрішніх вузлів інтерполяції. Наведені в літературі базисні функції серендипових СЕ називають стандартними. Ці функції добре справляються з задачею ізопараметричного відображення квадрата у довільний чотирикутник, однак інтерполяційні якості стандартних базисів не завжди бездоганні. Всі стандартні базиси серендипових скінченних елементів, крім білінійного, мають недоліки.  Побудову базисних функцій ССЕ, крім традиційних методів матричного аналізу, можна здійснити за допомогою процедури Тейлора. На жаль, створені обома способами поліноми вищих порядків мають певні недоліки: надмірну кількість кратних нулів у вузлах інтерполяції (жорстка модель) та від’ємні значення у розподілі рівномірної масової сили по вузлах (неприродний розподіл). Актуальною проблемою серендипової інтерполяції є розробка методів конструювання альтернативних базисів вищих порядків, позбавлених цих недоліків. Існування таких базисів було доведено на початку 80-х років ХХ сторіччя. Специфіка серендипових моделей змушує відмовитись від процедури Тейлора, що спирається на традиції одновимірної інтерполяції за Лагранжем. Лише на елементах першого і другого порядків результати обох підходів співпадають. Складні проблеми ССЕ вищих порядків краще розв’язувати методами прикладної геометрії. На прикладі тривимірного скінченного елемента (32 вузла) аналізуються недоліки інтерполяційної процедури Тейлора. Запропоновано геометричний спосіб усунення недоліків класичного базису. Переваги геометричного конструювання ССЕ безперечні – з’являється можливість створення альтернативних базисів, позбавлених недоліків стандартних базисів. Більше того,  вдале конструювання дозволяє оптимізувати базиси для отримання кращих інтерполяційних та обчислювальних якостей. Ключові слова: серендипові скінченні елементи, інтерполяція, геометричне конструювання, процедури Тейлора, тривимірний скінченний елемент, альтернативний базис вищих порядків.

Modern problems of modeling(28)
Max Planck Society (DE)
Openalex Percentile: Top 84%
Advanced Theoretical and Applied Studies in Material Sciences and Geometry
AI Navigator

Ask Laika to Summarize, Analyze, and Connect papers live on the map.

Summarize Papers & Methodologies

Extract key findings, datasets, and comparative methods across publications.

Benchmark Rankings & Visual Analytics

Rank top research institutions, authors, funders, topics, and journals by Field-Weighted Citation Impact (FWCI) and paper volume with instant charts.

Connect Distant Disciplines

Bridge topological clusters on the map to find hidden collaborative intersections.