Ensuring the efficiency of the livestock sector under modern economic conditions

Проблема ефективності функціонування тваринницької галузі набуває особливої ваги в умовах сучасних викликів, що постають перед аграрним сектором України. Мета статті полягає в обґрунтуванні аспектів підвищення ефективності функціонування галузі тваринництва в Україні в контексті забезпечення національної продовольчої безпеки та обґрунтування напрямів її стабілізації та розвитку з урахуванням сучасних викликів. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження використано комплекс методів: системний аналіз для вивчення взаємозв’язків між кормовою базою, структурою виробництва та продуктивністю тварин; статистичні методи для оцінки динаміки виробництва кормів, продуктивності та рентабельності; порівняльний аналіз для зіставлення результативності підприємств різних форм; графічний метод для візуалізації даних; індукція та дедукція для узагальнення результатів і формування висновків. В дослідженні представлено обґрунтування важливості стабільного забезпечення населення країни якісною продукцією тваринного походження відповідно до рекомендованих норм споживання, зокрема м’яса, молока та яєць. Обґрунтовано, що поточний рівень споживання м’ясної продукції на одну особу в Україні не досягає мінімальних стандартів, визначених міжнародними організаціями, що свідчить про наявність продовольчих ризиків. Визначено ключові чинники, що забезепечують ефективність функціонування тваринництва, зокрема рівень забезпеченості кормовими ресурсами, стан племінної роботи, інвестиційна привабливість та підтримка з боку держави. На основі аналізу статистичних даних виявлено стійку тенденцію до зниження валового виробництва основних кормових культур, що негативно впливає на формування повноцінних кормових раціонів і, як наслідок, на продуктивність тварин. Дослідження тенденцій створення кормової бази дозволило виявити критичне скорочення обсягів виробництва кормової кукурудзи, однорічних та багаторічних трав, що ставить під загрозу подальший розвиток галузі. В дослідженні також проаналізовано продуктивність сільськогосподарських тварин за різними формами господарювання. Встановлено, що підприємства демонструють вищі темпи зростання продуктивності завдяки впровадженню технологій, селекційної роботи та ефективного менеджменту, тоді як господарства населення залишаються менш технологічно оснащеними. Визначено сучасні виклики в галузі, зокрема: структурні диспропорції, зниження поголів’я сільськогосподарських тварин, особливо великої рогатої худоби та свиней, на тлі зростання частки свійської птиці. Висвітлено необхідність стратегічного переосмислення пріоритетів розвитку тваринництва, спрямованого на відновлення кормової бази, впровадження інновацій, нішеву спеціалізацію та посилення ролі державної підтримки.