Human capital and employment transformation in the labor economy of next-stage industries

Стрімкий розвиток цифрових, когнітивних, біотехнологічних та інформаційно-комунікаційних технологій зумовлює глибоку трансформацію економіки праці. У центрі цих змін - переосмислення ролі людського капіталу та появи нових моделей зайнятості, що створює нові виклики та вимагає оновлення політик у сфері праці. Традиційні підходи до оцінювання людського капіталу, зосереджені на формальних знаннях і досвіді, поступаються місцем концепціям, що підкреслюють важливість цифрової грамотності, інноваційності, гнучкого мислення та здатності до безперервного навчання. Водночас зростає поляризація ринку праці та поширення нестандартних форм зайнятості. Незважаючи на наявність окремих досліджень, комплексний аналіз змін у людському капіталі й зайнятості в контексті цифрової трансформації залишається обмеженим. Метою статті є узагальнення трансформаційних процесів та обґрунтування наукових підходів до адаптації HR-політик та інституційної модернізації в умовах цифрової економіки. У статті проаналізовано зміну парадигми людського капіталу — від формальних навичок до компетенцій 4.0. Розкрито значення цифрової грамотності як інтеграційної компетенції. Висвітлено вплив гіг-економіки, автоматизації та нестандартної зайнятості на ринок праці, а також визначено основні ризики для соціальної стабільності. Запропоновано шляхи адаптації інституцій та освітньої системи до нових викликів. Ефективне управління трансформацією людського капіталу потребує комплексного підходу, що поєднує розвиток цифрових компетенцій з інституційним оновленням політик зайнятості та соціального захисту. Це створює підґрунтя для сталого соціальноекономічного розвитку в умовах цифрової епохи.