EDUCATIONAL DATABASES: ANALYSIS OF PRACTICAL CASES

У дослідженні представлено аналіз сучасних практик використання освітніх баз даних у різних контекстах функціонування цифрового освітнього середовища. У фокусі проєкту — прикладні кейси, що демонструють потенціал баз даних як інструменту для підтримки управлінських рішень, підвищення ефективності викладання, персоналізації навчання та забезпечення інклюзивності. На основі міждисциплінарного підходу та використання елементів кейс-методу здійснено огляд вітчизняного та міжнародного досвіду щодо впровадження інформаційних систем у закладах загальної середньої та вищої освіти. Під час реалізації проєкту було ідентифіковано ключові напрями застосування баз даних в освіті: ведення електронної документації та облік здобувачів освіти, моніторинг індивідуалізованих освітніх траєкторій, збереження та поширення навчальних матеріалів, забезпечення функціонування бібліотечних систем, організація роботи зі здобувачами з особливими освітніми потребами. Окреслено також основні виклики, що супроводжують розбудову освітніх баз даних: забезпечення кібербезпеки, дотримання норм етичного використання даних, потреба в професійній підготовці педагогічного персоналу, адаптація інформаційних систем до динаміки освітнього процесу. У межах дослідження підкреслено, що з розвитком ІТ-сфери відбувається трансформація освітніх баз даних — від інструментів обліку до потужних аналітичних платформ, що використовуються для прийняття рішень, передбачення освітніх ризиків і підвищення якості навчання. Узагальнення результатів дозволяє зробити висновок про доцільність подальшого впровадження інноваційних підходів до інтеграції баз даних в освітню діяльність. Запропонований аналіз практичних кейсів може стати підґрунтям для розробки нових цифрових рішень у сфері освіти, спрямованих на забезпечення гнучкості, індивідуалізації та стійкості освітніх процесів.