THE RELATIONSHIP BETWEEN THE LEVEL OF DISPOSITIVE OPTIMISM AND GENERAL ANXIETY AND ANXIETY ABOUT DEATH

У статті розглядається проблема зв’язку диспозиційного оптимізму із загальною тривожністю людини та тривогою щодо смерті. Показано наявність прямої кореляції між загальною тривогою людини та її тривогою щодо смерті. Також визначено, що тривожність людини позитивно корелює зі стурбованістю фізичними змінами, пов'язаними зі смертю. Дослідження підтвердило існування оберненого зв’язку між диспозиці йним оптимізмом і рівнем як загальної тривожності, так і тривоги смерті. Це вказує на те, що формування оптимістичного світогляду може сприяти зниженню як загальної тривоги, так і тривожності, пов’язаної зі смертю. Водночас визначено, що кореляція між оптимізмом і тривогою смерті є слабшою, ніж між оптимізмом і загальною тривожністю. Імовірно, саме загальна тривожність є посередником у взаємозв’язку між оптимізмом і тривогою смерті. Можна припустити, що підвищення рівня оптимізму може допомогти зменшити тривогу смерті, що може бути корисним у психотерапевтичній практиці. Щодо загальної тривожності, то збільшення оптимістич них очікувань, імовірно, матиме ще вираз ніший терапевтичний ефект. Виявлено, що негативні думки демонструють лише слабкі, хоча і статистично значущі, кореляції із загальною тривожністю та тривогою смерті. Це дещо суперечить традиційним теоретичним уявленням про механізми розвитку тривоги. Цілком можлива наявність якихось соціокультурних або ситуативних чинників, які протидіють впливу негативних думок на розвиток тривоги в людини. Виявлено, що оптимізм негативно корелює зі стурбованістю фізичними змінами, які відбудуться після смерті. Песимізм, навпаки, має позитивну кореляцію із цим чинником тривоги смерті. Цілком можливо, що соціальні настанови, пов’язані з важливістю зовнішнього вигляду людини, впливають на розвиток тривоги смерті, і песимісти більше схильні слідувати таким настановам.