Мікрорентгенструктурний аналіз хребців у пацієнтів з бронхообструктивними захворюваннями легень за даними комп'ютерної томографії

Резюме. Епідеміологічні дані свідчать про збільшення порушень мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) в різних вікових групах населення. Особливу групу складають пацієнти з бронхообструктивними захворюваннями легень (БОЗЛ), серед яких більшу частку складають особи з бронхіальною астмою (БА) та хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Найбільш інформативним та достовірним методом діагностики остеопорозу (ОП) на сьогодні є кількісна комп'ютерна денситометрія. Наявні сучасні багатозрізові комп’ютерні томографи та спеціальні програми дозволяють точно оцінювати МЩКТ. Однією із таких програм є «QST Pro». Мета роботи: провести мікрорентгенструктурний аналіз кісткової тканини поперекових (L1–L3) хребців у осіб з БОЗЛ та визначити його кореляцію зі стандартизованими методами діагностики остеопорозу. Матеріали та методи. Проаналізовано 100 комп’ютерних томограм (КТ) органів грудної клітки (ОГК) в програмі К-Pacs — 65 хворих на БОЗЛ та 35 осіб без соматичної патології того ж віку (від 40 до 80 років) і статі, яким проведена денситометрія з визначенням Т-критерію, за яким діагностували порушення МЩКТ. Для проведення мікрорентгенструктурного аналізу КТ-зрізів нами було використано ліцензійну програму Dragonfly, розроблену фірмою «Obyect Reserch Systems» (Монреаль, Канада). Для роботи з програмою dicom-файли КТ трансформуються у растрові файли (tiff, jpeg, raw). Подальший аналіз зрізів проводиться за градаціями відтінків сірого кольору (за пікселями зображення, а не за вокселями файлів dicom). Аналіз відтінків сірого корелює з одиницями Гаусфільда (HU). Для аналізу та побудови гістограм обрано аксіальні КТ-зрізи поперекових (L1–L3) хребців на КТ ОГК. Результати. При обстеженні хворих на БОЗЛ і осіб без соматичної патології того ж віку і статі методом кількісної комп’ютерної денситометрії було визначено середнє значення МЩКТ поперекових (L1–L3) хребців, Z- і Т-критерії. За Т-крите рієм оціню вали наявність остеопенії або ОП. Значення Т-критерію трактували таким чином: від 3,0 до –1,0 — норма; від –1,0 до –2,5 — остеопенія; від –2,5 до –5,0 — ОП. Для кожного діапазону значення Т-критерію визначали діапазон МЩКТ в од. НU. За результатами проведеного обстеження встановлено, що у 62 (95,4 %) пацієнтів з БОЗЛ було виявлено системні патологічні зміни кісткової тканини. У 18 з 65 осіб виявлено остеопенію, а у 44 — ОП, що в 8 разів перевищувало частоту діагностики ОП у обстежених без соматичної патології. При порівнянні середніх значень денситометричних показників (НU) КТ в досліджуваній ROI (зоні зацікавленості) встановлено, що вони відповідають значенням Т-критерію: норма — вище 150 НU, остеопенія — від 110 до 150 НU, остеопороз — нижче 110 НU. Висновки. Мікрорентгенструктурний аналіз з побудовою звичайних та сегментованих гістограм дозволяє виявляти значну різницю структури хребців при різних ступенях порушення мінерального обміну. Це обумовлює можливість створення інтелектуальних програм на основі згорткових нейромереж, що дозволить значно підвищити інформативність діагностики.