Productivity of red clover grassland depending on the fertilisation system in a short-rotation crop rotation

Дослідження травостою конюшини лучної проводилось у короткоротаційній сівозміні в умовах Західного Лісостепу. Вивчали вплив різних систем удобрення на ботанічний склад, щільність та продуктивність конюшинового травостою. Ґрунт дослідної ділянки – ясно-сірий лісовий поверхнево оглеєний. Сівозміна – чотирипільна: кукурудза на силос, ячмінь ярий з підсівом конюшини лучної, конюшина лучна, пшениця озима. Безпосередньо під травостій конюшини лучної жодних видів удобрення чи вапнування не застосовувалось. Різні види удобрення і вапнування у сівозміні вносились тільки під попередні культури. Частка конюшини лучної у травостої в середньому за два роки становила 53–82 % у першому укосі та 90–96 % у другому. Найвищий відсоток конюшини лучної (82 %) у першому укосі забезпечила органічна система удобрення (10 т гною на 1 га сівозмінної площі), а вапнування 1 н СаСО3 за гідролітичною кислотністю (Hr) (6 т/га вапна) забезпечило 81 % бобового компонента. За мінеральної системи удобрення (в дозі N65P68K68) сформувався травостій з найнижчою часткою конюшини лучної (53 %). Спостерігається вплив різних систем удобрення і вапнування на щільність травостою. Найбільшу кількість усіх пагонів травостою зафіксовано у варіанті застосування мінеральної системи удобрення (N65P68K68) – 1405 шт./м2 у першому укосі та 522 шт./м2 у другому. Найбільшу кількість пагонів конюшини лучної (385 шт./м2 у першому укосі й 301 шт./м2 у другому) відзначено у травостої за вапнування 1 н СаСО3 за гідролітичною кислотністю (Hr). Дещо меншу кількість пагонів конюшини лучної зафіксовано за органічного удобрення – 378 і 281 шт./м2 відповідно у першому і другому укосах. Спостерігається, що збільшення доз мінеральних добрив обумовлює зменшення кількості пагонів конюшини лучної. Вихід сухої маси травостою за всіх видів удобрення досліджуваної сівозміни у першому укосі був вищим за другий (57‒65 % врожаю у першому укосі та 35‒43 % в отаві). Найвищими показниками урожайності (7,1 т/га сухої маси в першому укосі та 5,1 т/га в отаві) характеризувався конюшиновий травостій, де на 1 га сівозмінної площі під попередні культури вносили мінеральні добрива в дозі N105P101K101, 1 норму вапна за Нг (6 т/га) та органічні добрива (10 т/га гною).

Authors

Publication Details

Journal
Foothill and mountain agriculture and stockbreeding
Published
2024-09-30
DOI
https://doi.org/10.32636/01308521.2024-(76)-1-3
Primary Topic
Agriculture and Biological Studies
Type
article
Field-Weighted Citation Impact
0.00
Controls
|||
ALL TIME
JAN
FEB
MAR
APR
MAY
JUN
JUL
AUG
SEP
OCT
article

Productivity of red clover grassland depending on the fertilisation system in a short-rotation crop rotation

Nadiia Kozak
Foothill and mountain agriculture and stockbreeding
Agriculture and Biological Studies
article

Productivity of red clover grassland depending on the fertilisation system in a short-rotation crop rotation

Nadiia Kozak
article en

Abstract

Дослідження травостою конюшини лучної проводилось у короткоротаційній сівозміні в умовах Західного Лісостепу. Вивчали вплив різних систем удобрення на ботанічний склад, щільність та продуктивність конюшинового травостою. Ґрунт дослідної ділянки – ясно-сірий лісовий поверхнево оглеєний. Сівозміна – чотирипільна: кукурудза на силос, ячмінь ярий з підсівом конюшини лучної, конюшина лучна, пшениця озима. Безпосередньо під травостій конюшини лучної жодних видів удобрення чи вапнування не застосовувалось. Різні види удобрення і вапнування у сівозміні вносились тільки під попередні культури. Частка конюшини лучної у травостої в середньому за два роки становила 53–82 % у першому укосі та 90–96 % у другому. Найвищий відсоток конюшини лучної (82 %) у першому укосі забезпечила органічна система удобрення (10 т гною на 1 га сівозмінної площі), а вапнування 1 н СаСО3 за гідролітичною кислотністю (Hr) (6 т/га вапна) забезпечило 81 % бобового компонента. За мінеральної системи удобрення (в дозі N65P68K68) сформувався травостій з найнижчою часткою конюшини лучної (53 %). Спостерігається вплив різних систем удобрення і вапнування на щільність травостою. Найбільшу кількість усіх пагонів травостою зафіксовано у варіанті застосування мінеральної системи удобрення (N65P68K68) – 1405 шт./м2 у першому укосі та 522 шт./м2 у другому. Найбільшу кількість пагонів конюшини лучної (385 шт./м2 у першому укосі й 301 шт./м2 у другому) відзначено у травостої за вапнування 1 н СаСО3 за гідролітичною кислотністю (Hr). Дещо меншу кількість пагонів конюшини лучної зафіксовано за органічного удобрення – 378 і 281 шт./м2 відповідно у першому і другому укосах. Спостерігається, що збільшення доз мінеральних добрив обумовлює зменшення кількості пагонів конюшини лучної. Вихід сухої маси травостою за всіх видів удобрення досліджуваної сівозміни у першому укосі був вищим за другий (57‒65 % врожаю у першому укосі та 35‒43 % в отаві). Найвищими показниками урожайності (7,1 т/га сухої маси в першому укосі та 5,1 т/га в отаві) характеризувався конюшиновий травостій, де на 1 га сівозмінної площі під попередні культури вносили мінеральні добрива в дозі N105P101K101, 1 норму вапна за Нг (6 т/га) та органічні добрива (10 т/га гною).

Foothill and mountain agriculture and stockbreedingVol. 76(1)
Zero hunger
Openalex Percentile: Top 70%
Agriculture and Biological Studies
AI Navigator

Ask Laika to Summarize, Analyze, and Connect papers live on the map.

Summarize Papers & Methodologies

Extract key findings, datasets, and comparative methods across publications.

Benchmark Rankings & Visual Analytics

Rank top research institutions, authors, funders, topics, and journals by Field-Weighted Citation Impact (FWCI) and paper volume with instant charts.

Connect Distant Disciplines

Bridge topological clusters on the map to find hidden collaborative intersections.