Спонтанний апоптоз лімфоцитів у хворих на бронхіальну астму із коморбідною патологією органів травлення

Резюме. Метою даної роботи, виконаної за кошти державного бюджету України, було вивчити особливості спонтанного апоптозу лімфоцитів периферичної крові у хворих на бронхіальну астму (БА) із коморбідною патологією органів травлення (ПОТ). Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз архівних даних 56 хворих на БА із розподілом на дві групи: в першу групу увійшли результати досліджень 28 хворих на БА із ПОТ в другу групу — дані 28 хворих без коморбідної ПОТ. В контрольну групу відібрано результати обстеження 11 волонтерів — осіб без клінічних ознак інфекційної та соматичної патології (умовно здорових). Визначення спонтанного апоптозу лімфоцитів проводилось методом проточної цитофлюориметрії після їх фарбування анексином 5 (An-5), кон'югованим із флюоресцеїн ізотіоціанатом (FIТС). Результати. Результати аналізу проведених досліджень підтвердили негативний вплив коморбідної ПОТ на спонтанний апоптоз лімфоцитів у хворих на БА. У групі пацієнтів із коморбідною ПОТ відзначалося виразне (на 85,5 %) зниження кількості лімфоцитів (Лф) з ознаками раннього та на 80,5 % пізнього апоптозу Лф (р < 0,05), яке мало місце у переважної більшості пацієнтів. У групі пацієнтів з БА без ПОТ відхилень середніх значень цього показника від референтних не відбувалося, а частота зниження апоптозу Лф не перевищувала референтні значення. Відсутність посилення спонтанного апоптозу Лф або його пригнічення у пацієнтів з БА сприяє пролонгації життя цих клітин, персистенції запалення через звільнення їх прозапального вмісту та зниженню репаративних процесів. Отже, подовжене виживання Лф може сприяти персистенції та прогресуванню запалення дихальних шляхів при БА. Тому взаємозв’язок БА та ПОТ потребує подальших комплексних досліджень імунологічних механізмів, які пов’язують дані захворювання та здатні обтяжувати перебіг даної констеляції, а вивчення ролі апоптозу при коморбідній патології у хворих на БА дозволить не лише впливати на контрольованість перебігу захворювання, а і розробляти цілеспрямовані ефективні терапевтичні програми для пацієнтів.