ACTIVITY OF JUDGES IN SOCIAL NETWORKS: LIMITATIONS IN THE CONTEXT OF THE CONCLUSION OF THE CCJE ON THE FREEDOM OF EXPRESSION OF JUDGES

  Сучасна комунікація не мислиться без ресурсів всесвітньої мережі Інтернет. Стаття присвячена дослідженню стандартів стриманості та обмежень активності суддів у соціальних мережах з точки зору професійної етики з огляду на ухвалення Консультативною радою європейських суддів 2 грудня 2022 року висновку щодо свободи вираження суддів. Варто навчати всіх суддів працювати із застосунками та додатками соціальних мереж, щоб прогнозувати етичні наслідки їх використання в особистому та професійному житті, адже прогресивна поширюваність соціальних мереж породила нові виклики й етичні проблеми, пов’язані з належністю опублікованого контенту та демонстрацією упередженості чи інтересу. Загалом, обґрунтовано такі висновки: по-перше, соціальні мережі стали найефективнішою платформою для дискутування важливих суспільно-політичних питань, їх активно застосовують у своїй політиці топ-посадовці держав. Звісно, що і судді за власним бажанням можуть створювати і користуватися персональними акаунтами в соцмережах. По-друге, інформація, що її розміщують в інтернеті, стає публічною, а отже судді повинні утримуватися від опублікування в соцмережах будь-яких матеріалів, які можуть поставити під загрозу довіру громадськості до їх неупередженості або можуть суперечити гідності їх посади чи дискредитувати судову систему. По-третє, важливо підвищувати обізнаність суддів (в тому числі через організацію спеціальних курсів, навчань) про те, що під час публікації в соціальних мережах весь контент, що вони публікують, стає постійним (навіть після видалення) та може вільно тлумачитися або навіть перекручуватися чи бути вирваним з контексту. А вигадані нікнейми ніяк не приховають неетичну поведінку в Інтернеті. Навчання допоможе суддям знайти баланс і зрозуміти, який ступінь стриманості дозволятиме їм захистити свою безпеку й виконати свої зобов’язання щодо забезпечення своєї незалежності та безсторонності, гідності своєї посади та довіри суспільства до судової влади.