INTERNATIONAL HUMANITARIAN LAW: CERTAIN ASPECTS OF LEARNING AND TEACHING

У статті доведено, що поширення знань з МГП й набуття їх здобувачами вищої освіти є обов’язковим і необхідним. Виявлено особливості навчання та викладання МГП у закладах сектору безпеки та оборони, а також комплекс чинників, які це зумовлюють – вказівка на необхідність вивчення МГП в стандартах НАТО, за якими відбувається реформування вищої військової освіти в Україні; уведення результатів навчання з МГП в стандарти вищої військової освіти; наявність відповідних вимог до військовослужбовців в інструктивних документах. Акцентовано, що у процесі засвоєння змісту МГП як сукупності правових норм і принципів, що застосовується під час збройних конфліктів та спрямовується на забезпечення захисту жертв таких конфліктів, заборону чи обмеження використання визначених засобів і методів ведення збройної боротьби, слід наголошувати на його гуманістичну сутність. Виявлено, що ефективне навчання та викладання МГП потребує відповідних форм, методів і технологій. Констатовано, що оптимальною формою є практичне заняття, яке дає можливість закріпити теоретичні знання та виробити відповідні практичні уміння т навички. Наголошено, що на таких заняттях здобувачі освіти мають виконувати практичні завдання, передусім працювати з джерелами МГП – міжнародними та вітчизняними нормативно-правовими актами. Доведено, що розвитку вмінь застосовувати їх приписи сприяє методика кейсів – проведення юридичного аналізу (на основі норм МГП) певної ситуації. Запропоновано методичні варіанти цієї методики – кейси з описом реальних ситуацій або спеціально сформовані кейси з описом абстрактних ситуацій у рамках конкретних тем. Викладено методично-дидактичні умови реалізації сase-study, а також варіанти її інтеграції з іншими методиками і технологіями навчання та вкладання МГП, як інтерактивні вправи / робота у групах або парах тощо.