LEGAL STATUS OF PROSECUTION BODIES IN THE SYSTEM OF STATE AUTHORITY BODIES

Дана стаття присвячена розгляду питання про окремі елементи адміністративно-правового статусу органів прокуратури в Україні. Окреслено проблематику теми, а також те, що на даному етапі суспільного розвитку адміністративно-правовий статус прокуратури визначений не зовсім вдало. Така проблематика пов’язана з тим, що прокуратура не позначена як правоохоронний орган або орган правопорядку; спрямування діяльності прокуратури на захист прав і свобод людини є однією з обов'язкових ознак "правоохоронної діяльності"; спрямування діяльності прокуратури на захист загальних інтересів суспільства та держави не є характерною ознакою ані правоохоронної діяльності, ані діяльності з охорони правопорядку, оскільки це є ознакою будь-якого органу державної влади, незалежно від гілки влади, до якої належить такий орган; зазначення про чітку кореляцію діяльності прокуратури з функціями, визначеними у Конституції України, робить її ближчою до конституційного терміну "органи правопорядку". До 2016 року існувала ситуація, яка вказувала на особливий правовий статус прокуратури, адже він визначався на рівні основного закону, що говорить про ключову роль такого органу серед органів публічного сектору; особливий захист з боку держави прокурорів, оскільки забезпечення функціонування кримінальної юстиції покладалося саме на прокурорів; на особливість правового статусу також вказував і той факт, що зміна призначення прокуратури як органу державної влади, виконання її функцій будь-яким іншим органом забороняється. Після конституційної реформи 2016 року прокуратура була включена до системи органів правосуддя. Поряд з цим до сих пір за прокуратурою залишається статус правоохоронного органу. Така двоякість правового статусу говорить про нерозуміння природи органів прокуратури. Спираючись на наведені нами аргументи, прокуратура є органом системи органів правосуддя та в найближчому майбутньому має бути подолана двоякість природи цього державного органу, адже від правильного розуміння сутності та природи агентів держави залежить ефективність виконання ними їхніх функцій та повноважень.